Загальні положення:

• Міністерство розробило та 14 травня надіслало керівникам закладів «Рекомендації щодо організації поточного, семестрового контролю та атестації здобувачів фахової перед вищої та вищої освіти із застосування дистанційних технологій навчання». Подані тези частково узагальнюють ці рекомендації.
• Роль Міністерства освіти і науки – радше рекомендувати, а не наказувати. Тому кожен навчальний заклад в межах своєї автономії самостійно визначає, яким чином ці рекомендації впроваджувати.
• Міністерство рекомендує внести правки у вже діючі у навчальному закладі Положення про організацію освітнього процесу та/або Положення про екзаменаційну комісію. Чи робити це стандартизовано для всього закладу, чи автономно для різних його структурних підрозділів та інститутів – вирішує заклад.
• Навчальний заклад має використовувати єдиний підхід при виборі технологій та засобів комунікації: приміром, використовувати одну платформу, один сервіс для відеозв’язку.

Складання заліку:

• Оскільки викладачі та студенти між собою знайомі, активна співпраця велася до карантину, а знання накопичувалися, то на заліках «картинка кардинально не зміниться».
• Для тих дисциплін, для яких це можливо, міністерство рекомендує ставити оцінку за підсумком поточної роботи. Там, де це неможливо, оцінювання проводити на розсуд викладача.

Складання іспитів:

• Перед іспитом важливо провести консультацію. Вона потрібна не лише, щоб домовитися про часові рамки проведення іспиту, ознайомитися зі зразками завдань, але й для того, щоб протестувати засоби зв’язку, які будуть застосовані при складанні екзамену.
• Варто одразу ж закріпити дати для продовження складання екзамену у випадку технічного збою чи проблем зі зв’язком. Студент має зафіксувати такий збій, зробивши скриншот сторінки екрану тощо.
• Якщо екзамен у вигляді тесту – варто використовувати платформи, які дають можливість перемішати варіанти відповідей. Така опція є, наприклад, на платформі Moodle. Це потрібно для того, щоб у кожного студента розташування питань і варіантів відповідей були випадковими і відрізнялися під час проходження тесту від запитань одногрупників.
• Якщо іспит у формі запитань чи творчих завдань, варто досягнути ефекту, щоби списати чи заготувати відповіді заздалегідь у визначений проміжок часу було нереально. Тобто завдання мають бути побудовані таким чином, щоб списати їх було нізвідки, або – щоб підгледіти розв’язок в інтернеті – треба витратити дуже багато часу. Краще продумати питання на глибину володіння матеріалом, які вимагають ретельного аналізу і синтезу, а не механічного відтворення вивченого.
• Час, відведений на складання іспиту, має бути однаковий для всіх студентів. Варто створити максимально однакові умови (хоча з технічної точки зору це неможливо), додати «технічного часу» для передбачення випадків технічних збоїв, проблем з підключенням.
• Якщо є поодинокі випадки проблем із технічним оснащенням (визначаємо це під час консультації) – можна студенту дати можливість навіть просто виконати завдання вдома письмово від руки і надіслати у формі фотографії.
• Постаратися врахувати індивідуальні особливості можливостей кожного студента, які викладач виокремив під час навчального процесу ще до карантину. Адже деякі студенти схильні до усних відповідей, а деякі краще висловлюють думки письмово. Допускається такий «поділ» при складанні іспитів. Однак час, наголошує заступник міністра, має бути для всіх однаковий.

Проходження практики:

Міністерство освіти і науки розглядає три сценарії поведінки під час практики. Вони залежать від того, випускова це група чи ні:

• 1 сценарій: для не випускових груп – можливе перенесення практики загалом, або певних її заходів на наступний навчальний рік; для випускових груп – варто переробити практичні завдання у розрахунковий вигляд або у максимально наближений до змісту наочної практики.
• 2 сценарій: якщо підприємства працюють, а здобувачі повнолітні – студенти проходять практику в штатному режимі та в повному обсязі.

Якщо ні перший,  ні другий варіанти неможливі, то для контрактників можна перенести практику на пізніший термін, а для бюджетників лише переробити програму практики для можливості її проходження в дистанційному режимі.

Захист дипломної роботи:

• Окрім процедури захисту дипломної роботи в синхронному режимі (відеоконференції), Міністерство розглядає варіант попереднього відеопредставлення здобувачами освіти свого виступу та презентації (для усіх визначається однаковий регламент та структура виступу). Студент може самостійно вдома записати на телефон, на камеру ноутбука тощо представлення своєї роботи. Комісія продивитися це відео заздалегідь, а питання вже поставить у «вебінарному» форматі онлайн. Це значно заощадить час.
• Документальне оформлення робіт може бути виконане в двох варіантах: 1) традиційно тверда копія – паперовий варіант роботи, надісланий поштою; 2) електронна копія – абсолютно легальний варіант, якщо копія засвідчена кваліфікованим електронним цифровим підписом. Такі роботи також можна архівувати, зберігаючи усі правила документообігу. При цьому навчальний заклад повинен внести зміни до положення про захист дипломних робіт, визначаючи процедуру накладення електронного підпису.

Більше про документальний супровід атестації здобувачів освіти – у Рекомендаціях МОН України.

Усі вищеперелічені та зафіксовані у «Рекомендаціях…» вимоги носять рекомендаційний характер.

Окрім цього, Єгор Стадний повідомив, що Міністерство подало на розгляд до уряду, до Міністерства охорони здоров’я та головного санітарного лікаря пропозиції змін до Постанови Кабінету Міністрів України  № 211 відкрити відвідування закладів освіти для проведення певних заходів, в тому числі й підготовки до дипломної роботи, проведення лабораторних робіт, атестації, де вона не може відбутися дистанційно (мистецький і спортивний напрям).

Джерело ілюстрації: МОН України