Для осіб з порушенням зору
-->

Хто, як не я?

У Галицькому фаховому коледжі імені В`ячеслава Чоновола відзначили День українського добровольця. Шість років тому на законодавчому рівні затвердили, що 14 березня – це День українського добровольця.

За словами організаторки і очільниці молодої просвіти у місті Тернопіль Дарини Щуцької, саме в цей день, 2014 року перші 500 бійців-добровольців з оборони «Майдану» прибули на полігон у Новій Петрівці для формування першого добровольчого батальйону.

«Ми розуміємо, що у нас військовий стан і влаштовувати якісь грандіозні концерти не хотілося, але хотілося поспілкуватися із добровольцями, бо все ж таки подякувати їм за їхній героїзм та мужність. І тому виникла така ідея організувати зустріч молоді із добровольцями. А саме в Галицькому коледжі, адже тут є прекрасний музей «Національної слави» і як на мене досить символічно, що саме тут ми проводимо таку зустріч» – розповідає Дарина Щуцька.

Захід відбувся у лекційні залі коледжу, де розташований музей «Національної слави», куди запросили добровольців, батьків тих, хто служить, місцеві активісти, та адміністрація школи. Головною метою заходу було зустріч молоді із добровольцями, послухати як це захищати власну домівку і щось зрозуміти для себе.

«Сьогоднішній захід організовувала молода просвіта міста Тернопіль. Окрім її участі, ще запрошені представники із обласної і міської просвіти. Цей захід допоможе студентам і викладачам краще зрозуміли, сидячи в тилу, що відбувається на передовій, завдяки запрошеним гостям бійцям, котрі пішли добровольцями» - розповідає Ольга Спільніченко, викладачка хімії.

Одним із запрошених гостей був Петро Шимків, який разом з бійцями Тернопільщини був на Харківському та Донецькому напрямках. Сьогодні Петро Шимків демобілізувався і повернувся до обов’язків голови обласного товариства "Просвіта".

«Ми із хлопцями пішли захищати Тернопіль у тероборону. Коли прийшов наказ від Головнокомандувача Валерія Залужного, що територіальна оборона потрібна на східних напрямках, то ніхто не вагався і оскільки ми ще «необстріляні», то дорогою навчимося. 12 квітня 2022 року, коли ми їхали, то дорогою лунала пісня «Дорога на Схід», яка зараз асоціюється із тим часом. Ми не знали куди їдемо, а вже коли через Дніпро переїхали, то зрозуміли, що на Харківському напрямку» — ділиться Петро Шимків.

Добровольці розповідають, що втрат було багато, часто прилітали снаряди і більшість побратимів вчились самостійно та вже у процесі.

«У наших хлопців є щось людяне, бо навіть тих собак і котиків ми "назбирали" дуже багато. Деяких привезли у рідний Тернопіль» — говорить Петро Шимків. Захід супроводжувався піснею, відео і фото стрічкою із фотографіями бійців, декламуванням віршів і відповідями на запитання.

Марія Свідова

Фото Соломія Гандзюк

Галерея зображень