Для осіб з порушенням зору

Культура академічного письма

Академічне письмо – це мовна компетенція з удосконалення навиків формулювання та обґрунтування власних ідей.
Написання ефективних академічних текстів (навчального та наукового характеру) передбачає критичний аналіз фактів і попередніх досліджень.
Види наукових текстів:

  • Есе – публіцистичний твір невеликого обсягу, що виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного питання.
  • Доповідь – вид монологічного мовлення, що містить офіційне повідомлення, засноване на залученні документальних даних.
  • Звіт – письмове повідомлення про виконання завдання.
  • Анотація – короткий виклад змісту книги, статті, що розкриває призначення, цінність, направленість та дозволяє робити висновки про доцільність їх вивчення.
  • Реферат – короткий виклад змісту одного або декількох документів.
  • Курсова робота – вид самостійної навчально-наукової роботи з елементами дослідження, виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань.
  • Бакалаврська робота – кваліфікаційна науково-дослідна робота, виконана студентом на завершальному етапі навчання, з метою захисту й отримання академічного ступеня бакалавра.
  • Магістерська робота – кваліфікаційна науково-дослідна робота, виконана студентом на завершальному етапі навчання, з метою публічного захисту й отримання академічного ступеня магістра.
  • Дисертація – наукова кваліфікаційна праця, що пройшла поперед¬ню експертизу і подана до захисту на здобуття наукового ступеня.
  • Автореферат – стислий виклад кандидатської та докторської дисертації, який виконується після її фактичного завершення.
  • Стаття – публікація, що містить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлює конкретне питання, в якому поєднуються аналіз, структурування, формулювання та висловлення думок.
  • Структура наукових текстів

    Чітка структура і логічна послідовність дає змогу читачеві зрозуміти задум автора та покращити загальне сприйняття роботи. Структура наукового тексту містить: вступ, основну частину, висновок та IMRaD (методи, результати, обговорення). Залежно від виду наукового тексту використовуються такі структурні елементи:

    • Назва – привертає увагу та інтерес читача, вказує, чого очікувати від статті.
    • Анотація – узагальнює основний зміст роботи.
    • Зміст – надає інформацію про основні розділи, підрозділи роботи, зокрема вступ, висновки до розділів, список використаної літератури, додатки та нумерацію сторінок.
    • Перелік умовних позначень – якщо в роботі вживається спеціальна термінологія та використовуються маловідомі скорочення, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи повторюються менш як три рази, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

    Вступ – розкриває стан досліджуваної проблеми, визначає мету і завдання, обґрунтовує актуальність обраної теми, вказує об'єкт, предмет та методи дослідження. У вступі варто звернути увагу на рівень розробленості теми у вітчизняній та зарубіжний літературі, виділити дискусійні питання й нерозв'язані проблеми. Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина роботи. Структурні елементи вступної частини:

    • Мета і завдання – формулюються мета роботи та завдання, які необхідно розв'язати для її досягнення.
    • Актуальність теми – обґрунтовується актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки.
    • Об'єкт та предмет дослідження – розкривається проблемна ситуація, обрана для вивчення.
    • Методи дослідження – подається перелік методів дослідження, що дає змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності цих методів.

    Основна частина – містить методологію дослідження, описує основні етапи проведених теоретичних та емпіричних досліджень. Відповідно до змісту основна частина поділяється на розділи та підрозділи. Усі розділи повинні бути логічно пов´язані між собою. Кожен розділ чи підрозділ повинен мати таку схему: короткий вступ, факти та їх опис, проведення дослідження на основі обраного наукового методологічного апарату, підбиття підсумків.

    Структурні елементи основної частини:

    • Результати дослідження та їх обговорення – узагальнюються та обговорюються отримані результати, проводиться аналіз нерозв'язаних питань та порівнюється з попередніми дослідженнями.
    • Наукова новизна одержаних результатів – описується ступінь новизни наукових положень, відмінність одержаних результатів від відомих раніше. Практичне значення одержаних результатів – подаються відомості про наукове використання результатів досліджень та рекомендації щодо їх практичного за­стосування.
    • Апробація результатів роботи – вказуються оприлюднені результати досліджень.
    • Огляд літератури – здійснюється аналіз роботи дослідників, які працювали над обраною темою. Він містить найбільш цінні, актуальні роботи (10–15 джерел). В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, що аналізуються, достатньо назвати автора й назву, а поруч у дужках проставити порядковий номер бібліографічного запису цієї роботи в списку літератури. Закінчити огляд треба коротким висновком про ступінь висвітлення в літературі основних аспектів теми.

    Висновок – надаються підсумки дослідження, що пояснюють розв'язання проблеми, пропонуються перспективи розвитку для подальших досліджень. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій та мають відповідати поставленим завданням. У висновках необхідно зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, а й недоліки та проблеми.

    • Список використаних джерел – перелік джерел, що використовуються під час підготовки наукової роботи. Перелік джерел розміщується в списку згідно з порядком посилань у тексті, або за абеткою прізвищ авторів чи в хронологічному порядку. Спочатку розміщуються видання українською мовою, потім – іноземними. У тексті роботи посилання варто наводити у дужках, вказуючи номер зі списку. Бібліографічний опис складають мовою документа. Складаючи список використаної літератури, необхідно враховувати обмеження щодо його обсягу – не менше 30 найменувань, але не більше 35.
    • Додатки – можуть містити методики, розрахунки, проміжні математичні доведення, формули, таблиці, інструкції, протоколи, акти випробувань, описи алгоритмів, ілюстрації. Додатки слід оформлювати як продовження роботи, розміщуючи в порядку появи посилань на них у тексті. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, наприклад: додаток А, додаток Б. Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок. Автор самостійно обирає структурні елементи наукового тексту, які може включити в наукову роботу залежно від виду наукового тексту.
  • Процес написання академічних текстів

    Письмовий процес поділяють на три етапи: попередня підготовка, написання та остаточний перегляд.

    • Попередня підготовка

      На першому етапі досліджується тема, визначається предмет і мета, ведеться підготовка початкового плану, здійснюється пошук першоджерел. Для ефективної роботи у попередньому написанні тексту необхідно планувати час, мати графік написання, аби впевнитись, що робота буде написана у зазначені терміни. Плануючи час, врахуйте, що фаза перегляду може зайняти стільки часу, скільки початкове написання. Інтерпретація завдання – частина процесу написання, оскільки впливає на якість і актуальність письма. Ви повинні мати чіткі рекомендації щодо виконання завдання та інформацію про необхідну довжину та формат тексту, жанр і структуру.

    • Написання

      Після того як пройдено етап попередньої підготовки, потрібно починати писати. Запишіть основні ідеї, сконцентруйтеся на окремому розділі, в якому найбільш впевнені. Можливо, вам доведеться кілька разів переписувати текст. Тому бажано мати час між чернетками (1 – 2 дні), що дасть можливість поглянути по-новому на текст.

    • Остаточний перегляд, редагування та коректура

      . Після того як ви написали текст, важливо його переглянути та відредагувати. Кінцевий результат повинен повністю відповідати академічним стандартам письма. Переконайтеся, що текст є узгодженим і чітким, що ви маєте достатньо часу для корегування вашого завдання. Перегляд включає аналіз матеріалу та внесення змін до абзацу та речення.

    • Які питання слід перевірити, переглядаючи текст?
      1. Чи відповідає ваш текст обраній структурі?
      2. Чи подано ключові моменти в логічній послідовності?
      3. Чи підтверджені Ваші аргументи фактами?
      4. Чи відповідає вступ змісту роботи?
      5. Чи відповідає текст вимогам дотримання академічних стандартів? Чи є він явним, об'єктивним і формальним?
      6. Чи всі джерела правильно цитуються і включені до списку посилань?
      7. Чи відповідає ваш текст вимогам щодо формальних аспектів, таких як довжина, відстань і титульна сторінка?
      8. Перевірте абзаци, граматику, орфографію та пунктуацію.
    • Редагування передбачає уважне вивчення кожного речення і переконання.

      Коректура включає перевірку на наявність граматичних помилок, помилок пунктуації, орфографічних помилок тощо.

  • Практики якісного тексту

    Один зі способів досягти ясності та структури у тексті – це використання покажчиків. Покажчики – це слова та фрази, які можна використовувати у тексті:

    • Основні позначення використовуються для виділення основних аспектів роботи, таких як актуальність наукової роботи та її структура. Наприклад: Метою цього дослідження є… Цей розділ розглядає…
    • Зв'язування слів і фраз створює когерентність, маркуючи переходи між реченнями та параграфами. Наприклад:

      Однак ... По-перше, .... По-друге, ... Наприклад, …… тому що…

    • Об'єктивність

      Академічне письмо базується на дослідженнях, а не на власній думці автора. Писати об'єктивно, значить викладати факти, а не особисті почуття або упередження. Проводьте аналіз та обговорення письма. Передавайте своє ставлення, що базується на свідченнях, словами, наприклад: очевидно, можливо, ідеально, дивно, несподівано.

    • Формальність

      пишіть короткі речення (не більше 25 слів) читайте літературу в галузі вашого дослідження використовуйте специфічні терміни уникайте повторень та зайвих слів уникайте використання розмовних або сленгових термінів, кліше

    • Логічна послідовність

      створіть список основних моментів і продумайте, що і в якому порядку читач повинен знати оберіть аргументи та факти для підтвердження викладеного зверніться за додатковою інформацією до Вашого викладача / керівника вивчіть стиль написання академічних статей у найпрестижніших фахових журналах

    • Структуровані абзаци

      використовуйте абзаци для структурування думок поділяйте інформацію на окремі абзаци чітко визначайте мету висвітлюйте питання та наведіть факти та приклади використовуйте правильну інтерпретацію для підтвердження значущості аргументів у кінці абзацу обґрунтовуйте важливість викладених думок для загального аргументу

    • Критичний аналіз

      В академічному письмі складність предмету визнається критичним аналізом. Вивчаються та оцінюються факти, додається нова інформація до теми. Аналітика в письмовій формі полягає у порівнянні та контрастуванні, оцінці та розгляді сторін проблеми, а це означає, що ви пояснюєте, обґрунтовуєте, робите висновки, висловлюєте пропозиції, рекомендації та підтверджуєте аргументами.