Для осіб з порушенням зору

Денисовський М.Д., Томчук І.О., Петруник Л.В.

Вид публікації: Стаття
Галузь знань: Право
Форма публікації: Друкована
Рік публікації: 2020
Назва видання: Держава та регіони. Серія: Право. Випуск 3
DOI-адреса: https://doi.org/10.32840/1813-338X-2020.3.23
URL публікації: http://www.law.stateandregions.zp.ua/archive/3_2020/25.pdf

Анотація

Статтю присвячено дослідженню актуальних для сучасної правозастосовної практики питань, пов’язаних із проведенням обшуку під час кримінального провадження. Зокрема, порушуються найбільш поширені проблеми процесуального порядку проведення обшуку, які полягають y допущенні уповноваженими особами помилок і зловживань через неправильне розуміння, застосування та недотримання регламентованої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури обшуку, що підтверджується сталою судовою практикою. Висвітлено детальне роз’яснення та певні недоліки правових норм кримінального процесуального законодавства, a також запропоновано способи оптимізації положень чинного законодавства щодо забезпечення ефективності застосування обшуку як одного із засобів отримання доказів у кримінальному провадженні. Доведено, що в кожному конкретному випадку обов’язково потрібно встановити наявність усіх необхідних для належного проведення обшуку юридичних і фактичних підстав. Зокрема, потреба в повному та обґрунтованому аргументуванні останніх у змісті клопотання про надання дозволу на обшук, що нині не завжди виконується працівниками право-охоронних органів, і призводить до маневру під час обшуку. Зроблено висновок про те, що клопотання про проведення обшуку y кримінальному провадженні щодо корупційного злочину обов’язково подається y Вищий антикорупційний суд, a не y місцевий. Констатовано, що розгляд клопотання про надання дозволу на проведення обшуку має проводитися за участю слідчого, прокурора, a також в обов’язковому порядку супроводжуватись повною технічною фіксацією засідання. Право безпосереднього проведення обшуку мають лише особи передбачені в ухвалі слідчого судді, при цьому неможливо залучати співробітників оперативних підрозділів до проведення цієї процесуальної дії. В разі порушення вищезазначених положень усі докази, які було отримано під час обшуку, вважаються недопустимими. Авторами статті визначено доцільність поширення обов’язкового фіксування порядку проведення обшуку за допомогою аудіо- та відеозапису у разі проведення обшуку без ухвали слідчого судді в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 Кримінального процесуального кодексу України.

Додаткова інформація

Ключові слова
кримінально-процесуальні відносини, розслідування злочину, слідчі (роз-шукові) дії, житло та інше володіння особи, уповноважені особи

Файл

Процесуальні аспекти проведення обшуку як одного із засобів отримання доказів у кримінальному провадженні.pdf
1701 переглядів Поділитися: