Для осіб з порушенням зору

Денисовський М.Д., Томчук І.О., Картавцев В.С.

Вид публікації: Стаття
Галузь знань: Право
Форма публікації: Друкована
Рік публікації: 2020
Назва видання: Науковий вісник публічного та приватного права, випуск 3
DOI-адреса: https://doi.org/10.32844/2618-1258.2020.3.31
URL публікації: http://www.nvppp.in.ua/vip/2020/3/33.pdf

Анотація

Стаття присвячена кримінально-правовому аналізу злочину «торгівля людьми», а також порівнянню норм українського та зарубіжного законодавства в цій сфері. Проаналізовано зміни, почергово внесені до ст. 149 Кримінально-го кодексу України з моменту криміналізації 24 березня 1998 р. цього діяння. Це обґрунтовано тим, що вітчизняне визначення торгівлі людьми не відповідало міжнародним стандартам, зокрема ст. 3 Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, і покарання за неї. Зроблено висновок, що ця норма сьогодні ще не є досконалою та потребує по-дальшого корегування відповідно до сучасних умов. Саме з цією метою авто-рами було проаналізовано близько тридцяти зарубіжних кримінальних кодек-сів країн пострадянського простору та Європи, таких як Республіка Білорусь, Азербайджанська Республіка, Республіка Грузія, Киргизька Республіка, Лат-війська Республіка, Республіка Молдова, Російська Федерація, а також Австрія, Італія, Іспанія, Нідерланди, Литва, Польща, Франція, Федеративна Республіка Німеччина тощо. Крім того, здійснено порівняння вітчизняного кримінального законодавства щодо встановлення відповідальності за торгівлю людьми із законодавством зарубіжних країн і запропоновано шляхи удосконалення положень чинного Кримінального кодексу України стосовно цієї норми.Зокрема, вважаємо за доцільне доповнити ч. 2 ст. 149 Кримінального кодексу України кваліфікуючою ознакою «з вивезенням особи за межі державного кордону України чи незаконним утриманням її за кордоном», адже, враховуючи транснаціональність цього злочину, таке діяння має вищий ступінь суспільної небезпеки. Слід зазначити, що ця кваліфікуюча ознака передбачена у Кримінальних кодексах Республіки Білорусь, Російської Федерації, Азербайджанської Республіки, Грузії та Киргизької Республіки.Доводиться також необхідність запозичення для України досвіду кримінально-правової протидії торгівлі людьми Молдови, Киргизької Республіки та Іспанії, кримінальні кодекси яких містять спеціальний вид обов’язкового звільнення від кримінальної відповідальності за наявності певних умов, а також норму стосовно звільнення від кримінальної відповідальності жертв торгівлі людьми у разі вчинення ними злочинних дій у зв’язку з цим процесуальним статусом.

Додаткова інформація

Ключові слова
оргівля людьми, Кримінальний кодекс України, законодавство зарубіжних країн, сексуальна експлуатація, трудова експлуатація, рабство

Файл

Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми. Порівняльний аналіз законодавства України та зарубіжних країн.pdf
1919 переглядів Поділитися: