Події

News image

Тонкощі сфери обслуговування: «Вступ до фа

8 вересня студенти групи Р-28 спеціальності «Готельно-рестораннасправа» разом ... Детальніше...

Оголошення

News image

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ПРО СА

Президент України Петро Порошенко своїм указом увів у дію рішення РНБО від 28 ... Детальніше...

Богуцька Тетяна

Як відомо, демократія ― це такий політичний режим, за якого управління державою здійснює народ (безпосередньо чи опосередковано). В одній із перших статей Конституції України зазначається, що наша держава є «демократичною». А чи реалізується ця демократія на практиці? Напевне, не на 100 %. На мою думку, це є не лише проблемою сучасності ― таку ситуацію зумовив історичний розвиток нашої державності. Адже до проголошення незалежності на наших територіях ніхто й не намагався провадити демократію, кожна правляча "верхівка" намагалася лише контролювати і використовувати наш народ для збагачення «пануючої» держави. Отже, формувати зараз демократію в Україні майже не реально, оскільки наша влада ніяк не хоче відмовитись від того, що було двадцять років тому (адже стільки «вольностей» їм вже ніхто не запропонує), а народ вже звик просто «йти на поводу» за тим, що відбувається навкруги.

Поняття «демократія» прямо пов’язане із поняттям «свобода», бо яка ж свобода без демократії. Це ж саме стосується свободи слова, яку розглядають у двох аспектах: свобода преси та свобода творчості. Тут справи йдуть схоже як у розвитку демократії в нашій країні. Є теорія ― законодавча база, щоб не пасти задніх на рівні цивілізованих держав. А на практиці немає ніякої реалізації. Не на останньому місці знаходиться й історичний аспект. Американські та європейські вчені протягом десятиліть доводили право особистості володіти інформацією, бути «просвітленими», орієнтуватися в подіях, що відбуваються в їхній місцевості чи за кордоном. А на українських землях, навпаки, придушувались будь-які волевиявлення і діяла жорстока цензура щодо преси і щодо будь-якої творчості взагалі.

Зараз вже й ніби «цензура заборонена» (стаття 15 Конституції України) і свобода слова «гарантується» (стаття 34 Конституції України), та все ж об’єктивної точки зору український «споживач інформації» так і не отримує. Більшість засобів масової інформації переважно приватні, тому піддаються часто «фінансовим спокусам», адже мають на меті, в першу чергу, отримання прибутку. А ті, що роблять перші кроки до об’єктивності, зустрічають багато перешкод на своєму шляху. Відомі випадки, коли одні ЗМІ заперечують, критикують матеріали, журналістські розслідування інших. В такому випадку збивають народ «з толку», адже люди не знають кому вірити. Насправді ж народ вимагає об’єктивного висвітлення різних точок зору, щоб зробити свій суб’єктивний висновок. Щодо цензури, то кожна із «впливових осіб» ретельно контролює ту інформацію, що виходить і стосується саме її.

Також слід зазначити, що наша свобода слова або всіляко утискається, або ж виходить за межі етичності. В нас відсутні ті рамки, які б удосконалювали журналістику.

Отже, свобода слова завжди залежатиме від рівня демократії, тому будь-які зміни потрібно починати зі свідомості людей і усвідомлення критичності ситуації тими, хто «зверху».

Коментарі:

Результати опитування

Результати опитування